Dziewczynka maluje na czarnej kartce farbami.
Dziewczyna ogląda plakaty z wystawy Yellow & Blue zawieszone na metalowym płocie.
Dzieci ubrane w tradycyjne stroje ukraińskie tańczą wspólnie.
Trzech mężczyzn prowadzi dyskusję na patio Bałaganu. Ludzie siedzą na leżaku i słuchają dyskusji.
Czworo dzieci i dwoje dorosłych stoi na placu Po Farze w przebraniach Superbohaterów.
Kobieta i trzech chłopców oglądają plakaty z wystawy na placu Po Farze.
Grupa dzieci siedzi na pufach i patrzą w kierunku animatora.
Ludzie przyglądają się obrazom przedstawiającym młode kobiety.
Na trawie leżą farby motanki.

[текст українською мовою нижче]

Warsztaty Kultury w Lublinie od początku marca realizują różne działania artystyczne, animacyjne oraz charytatywne na rzecz uchodźców z Ukrainy mieszkających w Lublinie. Po sześciu miesiącach postanowiliśmy podsumować to, co do tej pory zrobiliśmy.

Świetlica

Przez sześć miesięcy prowadziliśmy przestrzeń przyjazną dzieciom, w której najmłodsi mogli choć na chwilę zapomnieć o problemach dorosłych. Można było pograć w gry planszowe, pobawić się zabawkami, poukładać klocki, obejrzeć bajki, a na patio pograć w piłkę. W czasie pracy świetlicy dzieci mogły brać udział także w zorganizowanych zajęciach. W programie znajdowały się również lekcje nauki języka polskiego (każda środa i czwartek), warsztaty plastyczne (poniedziałek–piątek) oraz projekcje filmowe (dwa razy w miesiącu).

Dzięki wsparciu Fundacji Świętego Mikołaja, w ramach programu Przystań św. Mikołaja, nasza kadra od maja mogła się powiększyć i sprofesjonalizować. Dziećmi opiekowały się dwie wykwalifikowane Ukrainki z wykształceniem pedagogicznym i animatorskim, które zatrudniliśmy do pracy w świetlicy.

Na początku świetlica w Warsztatach Kultury w Lublinie była także miejscem odpoczynku dla dorosłych, którzy pojawiali się w naszym mieście i nie do końca wiedzieli, gdzie dalej się udać. Nasza siedziba, przy ul. Grodzkiej 5a, w bezpośrednim sąsiedztwie dworca PKS, była dla nich jednym z pierwszych przyjaznych przystanków. W świetlicy mogli odpocząć, napić się kawy lub herbaty, a także skorzystać z komputera z ukraińską klawiaturą i darmowym wi-fi. Z myślą o uchodźcach przygotowaliśmy specjalne foldery z informacjami po ukraińsku, aby mogli wygodnie, z jednego źródła, czerpać sprawdzone informacje na temat pomocy prawnej i medycznej dostępnej w Lublinie. W folderze można było przeczytać, między innymi, gdzie szukać pracy, mieszkania, jak uzyskać pomoc psychologiczną oraz które restauracje oferują tanie posiłki dla uchodźców. Swoją pomoc zaoferowały zaprzyjaźnione restauracje, zapewniając przebywającym w świetlicy gościom darmowy posiłek, m.in. Zadora, Ambaras i Trybunalska City Pub. Mogliśmy także liczyć na wiele osób prywatnych, które przynosiły do naszej świetlicy zabawki, książki i najpilniejsze ubrania czy kosmetyki za co dziękujemy.

Świetlica była otwarta od marca do sierpnia w dniach od poniedziałku do piątku. Godziny zmieniały się w zależności od miesiąca, jednak przez większość czasu można było korzystać z niej od 11.00 do 17.00.

Zajęcia integracyjne dla dzieci

Dzięki wsparciu Fundacji Świętego Mikołaja zrealizowaliśmy również niezależnie od pracy świetlicy cykl warsztatów integrujących dzieci z Ukrainy i Polski oraz ich rodziny. W programie znalazły się m.in. warsztaty plastyczne, muzyczne, krawieckie czy fotograficzne. W ramach projektu zorganizowaliśmy również wycieczki dla dzieci, z których przywiozły mnóstwo wakacyjnych wspomnień i uśmiechu.

Zrealizowane warsztaty integracyjne:
25 października – „Szklane obrazki”;
24 października – „Skarpeciaki”;
22 października – „Wyprawa w kosmos”;
19 października – „Bransoletki z koralików”;
18 października – „Filcowe zabawki”;
12 października – „Malowanie na tkaninie”;
11 października – „Origami”;
10 października –„Kolaż”;
8 października – „Zabawa sztuką – dadaizm i mail art.”;
4 października – „Lalki motanki”;
3 października – „Bransoletki z satynowych wstążek”;
28 września – „Malowanie na tkaninie”;
26 września – „Papierowe bukiety”;
21 września – „Szklane lampiony”;
19 września – „Lalki motanki”;
27 i 28 sierpnia – „Eksperymentalny warsztat wokalny”;
14 sierpnia – „Peleryna superbohatera”;
13 sierpnia – „Odkrywamy nowe lądy!”;
11 sierpnia – „Zielnik. Wycieczka do skansenu”;
9 sierpnia – „Magiczne Ogrody”;
7 sierpnia – „Wyprawa w kosmos”;
24 lipca – „Miasto marzeń | podróże po architekturze”;
23 lipca – „Świat do góry nogami | fotografia otworkowa”;
17 lipca – „Odkrywamy Lublin | gra miejska”;
16 lipca – „Ściany mówią | street art.”;
3 lipca – „Zabawa sztuką. Dadaizm i mail art.”;
2 lipca – „Gram w zielone!”;
26 czerwca – „Miasto marzeń | tworzymy miasto z naszych snów”;
25 czerwca – „Świat do góry nogami | budujemy aparat fotograficzny”;
12 czerwca – „Odkrywamy Lublin | wyprawa na Stare Miasto śladem zaginionego skarbu”;
11 czerwca – „Ściany mówią | malujemy graffiti i tworzymy wlepki”;
28 maja – „Zabawa sztuką. Dadaizm i mail art.”;
21 maja – „Gram w zielone!”.

Pomyśleliśmy także o dzieciach w spektrum autyzmu, które przyjechały do nas z Ukrainy. Warsztaty z cyklu Sztuka Wrażliwości były dodatkowo tłumaczone na język ukraiński:
4 września – „Maksymalizacja potencjału – moc oddechu i wzmacniających przekonań”;
3 września – „Nowe rzemiosło – Barwimy ciuchy TIE–DYE”;
2 września – „Zabawy dotykowe – Kolorowa Piaskownica”;
12 lipca – „Spektrum Zainteresowań: Podstawy techniki jazdy na rowerze”;
5 lipca – „Spektrum Zainteresowań: Podstawy serwisu rowerowego”;
21 maja – „Sensoryczne Przydasie: Szyjemy książkę sensoryczną”;
8 maja – „Senso Plastyka”;
7 maja – „Sensoryczne Przydasie: Szyjemy książkę sensoryczną”.

Nauka języka polskiego

Wśród dorosłych odwiedzających naszą siedzibę zauważyliśmy dużą potrzebę nauki języka polskiego. W naszym programie pojawiły się więc regularne lekcje. W zajęciach, do dziś, uczestniczy 60 osób, ale chętnych jest znacznie więcej. Dodatkowo z myślą o najmłodszych, dzięki programowi Przystań św. Mikołaja, udało nam się uruchomić kursy j. polskiego dla dzieci aż w 3 grupach – dwie od podstaw i jedną dla zaawansowanych. Nauka nadal trwa.

Promocja kultury ukraińskiej na festiwalach

Od lat ukraińska muzyka, literatura, kino czy sztuki wizualne stanowią integralny element tożsamości festiwali, w szczególności Wschodu Kultury – Innych Brzmień oraz Re:tradycji – Jarmarku Jagiellońskiego. Współpracujemy z artystami, organizacjami i instytucjami z Ukrainy i nie zamierzamy tego zmieniać. Zapraszaliśmy ukraińskich artystów w czasach pokoju, nie zapomnieliśmy o nich w czasach wojennego dramatu.

Noc Kultury | 4/5 czerwca

  • Cały program festiwalu był przetłumaczony na język ukraiński i dostępny w formie on-line.
  • Na uczestników wydarzenia czekał także przewodnik mówiący po ukraińsku, który dwa razy w ciągu trwania festiwalu oprowadzał chętnych po Starym Mieście i nocokulturowych instalacjach artystycznych.
  • W tworzenie programu festiwalu włączone zostały także artystki z Ukrainy. Uczestnicy mogli zobaczyć dwie instalacje. Pierwsza z nich to „Olha 1891” autorstwa Olhy Chykalo, a druga to „Wiosenna dziewczyna” Ylii Hryhoryevy. Obie prace poruszały kwestie tożsamości, pamięci i uczuć, które wywołuje wojna. W centrum instalacji artystycznej była kobieta i jej sytuacja w obliczu katastrofy wojny.

Wschód Kultury – Inne Brzmienia | 7-10 lipca

  • Cały program festiwalu był przetłumaczony na język ukraiński i dostępny w formie on-line.
  • W ramach festiwalowego line-upu mogliśmy usłyszeć ukraiński zespół Cluster Lizard oraz polsko-ukraiński duet Kadabra Dyskety Kusaje. W programie znalazł się także zespół instrumentów dętych blaszanych na bazie Młodzieżowej Akademickiej Orkiestry Symfonicznej „Słobożański” z Charkowa.
  • Na terenie festiwalu na Błoniach można było oglądać wystawę Yellow & Blue, która poprzez graficzny język plakatów przedstawiała tradycje, miejsca i zwyczaje ukraińskie, które nie są łatwe do znalezienia w przewodnikach. Druga wystawa, poruszająca temat Ukrainy, dostępna podczas festiwalu Wschód Kultury – Inne Brzmienia to Support Ukraine PIC. Był to obraz aktualnej sytuacji w Ukrainie oraz komentarz do wojennej rzeczywistości, jaki ukraińscy ilustratorzy chcieli przedstawić światu.
  • Jednym z modułów festiwalu Wschód Kultury – Inne Brzmienia jest prezentacja książek autorstwa pisarzy zza naszej wschodniej granicy, zebranych w cykl pod nazwą Wschodni Express. W ramach tego wydarzenia publikowane są – po raz pierwszy w języku polskim – współczesne, nagradzane m.in. w Ukrainie książki. Premierom towarzyszy seria spotkań autorskich. Podczas edycji 2022 zostały wydane dwie książki ukraińskich autorów: „Lustrzany sześcian” Łesia Bełeja oraz „Ostatni pocałunek Iljicza” Wanyego Kruegera. Odbyły się także spotkania poświęcone kulturze i literaturze. W programie znalazła się m.in. dyskusja pt. „Zawłaszczanie kultury – różne drogi dochodzenia do tożsamości narodowej”, w której wzięli udział Mykoła Riabczuk, Natalia Białocerkiweć, Zmicer Waynowski i Hubert Łaszkiewicz. Ciekawym spotkaniem była też rozmowa na temat „Idealnej koncepcji współpracy polsko-ukraińskiej?” osadzona w kontekście pierwszego wydania dramatu Józefa Łobodowskiego „Wyzwolenie” oraz planowanego wydania traktatu filozoficznego Henryka Józewskiego. Odbyła się też dyskusja „Media społecznościowe. Bezpieczny czy niebezpieczny front wojny?” z Kateryną Babkiną, jako gościnią i Marianą Kril w roli pytającej.
  • W tym roku udostępniliśmy także w formie e-booków kilka naszych starszych książek z serii Wschodni Express. Na liście znajdują się „Nikt tak nie tańczył jak mój dziadek”, „Twoje spojrzenie, Cio-Cio-San”, „Szatański pomiot” czy „Ten sam kurz drogi”. Wszystkie są autorstwa ukraińskich autorów.
  • Podczas warsztatów i animacji w przestrzeni VIVO! Lublin zapewnione były animatorki mówiące także w języku ukraińskim.
  • Na kanałach social media festiwalu Wschód Kultury – Inne Brzmienia możemy znaleźć playlisty YouTubeoraz Spotify z muzyką graną przez zespoły z Ukrainy, które już kiedyś wystąpiły w Lublinie. To składanka blisko 30 utworów, z których każde przesłuchanie daje szansę dodatkowego zarobku dla muzyków, którzy teraz walczą o swoją wolność.

Carnaval Sztukmistrzów | 28-31 lipca

  • Cały program festiwalu był przetłumaczony na język ukraiński i dostępny w formie on-line jak i papierowej.
  • W muzycznym programie festiwalu znalazł się zespół Kyjv Klezmorim – żydowsko-cygańska grupa z Kijowa złożona z najlepszego sortu muzyków weselnych z Ukrainy i Mołdawii.
  • Na terenie festiwalu przez jeden dzień funkcjonował punkt, w którym można było kupić plakaty, naklejki, gadżety o tematyce wojennej, a także ludową sztukę ukraińską. Dochód ze sprzedaży przeznaczony był na cele wsparcia wojska ukraińskiego.
  • Na terenie miasteczka cyrkowego FrikArt – przestrzeni dla dzieci i rodziców – można było spotkać animatorki mówiące w języku ukraińskim.
  • Nasz wieloletni partner i organizator modułu festiwalowego Urban Highline Festival nie pobierał opłat za udział w wydarzeniu od slacklinerów pochodzących z Ukrainy. W 2022 roku gościliśmy na festiwalu 30 przedstawicieli z Ukrainy. Dodatkowo kwota za bilety wstępu od slacklinerów z innych krajów zostanie przekazana w całości na pomoc Ukrainie. Ponadto wszystkie komunikaty i informacje na terenie miasteczka UHF, poza językiem polskim i angielskim, można było zobaczyć także w języku ukraińskim.

Re:tradycja – Jarmark Jagielloński | 19-21 sierpnia

  • Cały program festiwalu był przetłumaczony na język ukraiński i dostępny w formie on-line.
  • Jako wystawców prezentujących swoje prace na Jarmarku Jagiellońskim zaprosiliśmy ponad 30 twórców ludowych z Ukrainy. Część z nich prowadziła także warsztaty rzemiosła. W programie znalazły się warsztaty tkania na ramkach, w których wiedzę przekazywała Halyna Haiduchyk, warsztaty tradycyjnych zabaw ukraińskich z Dziecięcym zespołem folklorystycznym „Oreli” działającym przy Narodowym Centrum Kultury Ludowej – Muzeum Iwana Honczara w Kijowie, warsztaty ukraińskiej pisanki batikowej prowadzone przez Yulię Datchenko oraz warsztaty wykonywania lalek motanek z Tetianą Katrychenko i Natalią Katrychenko.
  • Jak co roku w programie znalazła się produkcja specjalna pod nazwą re:tradycja. Podczas tej edycji koncert poświęcony został stykającym się i przenikającym kulturom – polskiej, ukraińskiej i białoruskiej. Za opracowanie merytoryczne koncertu odpowiadała Maniucha Bikont, która zaprosiła do współpracy m.in. kontynuatorki tradycji wokalnych z wyżej wymienionych krajów, m.in. Tetianę Sopiłkę z Ukrainy (wraz z córkami – Anną i Marią Zaczykiewicz), która podczas festiwalu poprowadziła również warsztaty śpiewu. Na scenie festiwalu wystąpił także zespół US Orchestra, czyli Ukraińska Silska Orchestra z Kijowa. Członkowie zespołu zajmują się zbieraniem, badaniem i popularyzowaniem przede wszystkim ukraińskiej muzyki tradycyjnej.
  • Nie zabrakło wystaw poświęconych tematom ukraińskim – „Ukrainian Naive” – wystawa malarstwa i rzeźb Ivana Prykhodko oraz „Ukraina i Ukraińcy” wystawa fotografii archiwalnych ze zbiorów Narodowego Centrum Kultury Ludowej – Muzeum Ivana Honchara w Kijowie.
  • W ramach promocji kultury ukraińskiej, podczas festiwalu odbyło się spotkanie z Hanną Yarovenko pod tytułem „A ja jestem kwiatem mojej matki” o tradycyjnej biżuterii ukraińskiej. Spotkanie tłumaczone na język polski i ukraiński.
  • W repertuarze festiwalowego kina można było znaleźć filmy: „Ivan’s Land”, reż. Andrija Lysetskyiego oraz pokaz dokumentacji filmowej z badań terenowych w Ukrainie Andrzeja Bieńkowskiego.
  • Na Podwórku Re:tradycji – przestrzeni zabaw i gier dla dzieci i rodziców – zapewnione były animatorki mówiące w języku ukraińskim.
  • Zrealizowany został spektakl dla dzieci „O kogutku, co umiał działać do skutku” w wykonaniu teatru Echa, z tłumaczeniem na język ukraiński.

Promocja kultury ukraińskiej – wystawy

Od marca do września 2022 zrealizowaliśmy 6 wystaw poruszających tematy ukraińskie. Jedną z najważniejszych była wystawa „Support Ukraine PIC”, która pokazywała plakaty ukraińskich ilustratorów, będące komentarzem do aktualnej sytuacji geopolitycznej w ich ojczyźnie. Ponadto mieszkańcy Lublina i przyjezdni mogli zobaczyć wystawę poświęconą ukrainizmom w języku polskim czy zbiór fotografii z przełomu XIX i XX wieku pokazujących ukraińską kulturę ludową. Wszystkie wystawy opisane poniżej:

  • 22 września – 22 października – „Słownik ukrainizmów. Interpretują polscy i ukraińscy ilustratorzy”
    To artystyczno-edukacyjne przedsięwzięcie, będące efektem współpracy Miejskiej Galerii Sztuki w Łodzi i Łódź Design Festival. Osią, wokół której powstało, są ukrainizmy, czyli słowa funkcjonujące w języku polskim, a wywodzące się z języka ukraińskiego. „Pisany” za pomocą obrazów tegoroczny „Słownik” daje wyraz przenikaniu się dwóch języków, a tym samym dwóch kultur: polskiej i ukraińskiej.
  • 3–31 sierpnia – „Ukraina i Ukraińcy”
    To wystawa fotografii z końca XIX i pierwszej połowy XX wieku, pochodzących ze zbiorów Narodowego Centrum Kultury Ludowej – Muzeum Ivana Honchara (Kijów, Ukraina). Pierwotnie zdjęcia zebrane były przez Ivana Honchara w jego 18-tomowym albumie historyczno-etnograficznym, oznaczonym przez autora właśnie tym tytułem.
  • 18–21 sierpnia – „Ukrainian Naive. Ivan Prykhodko”
    Ivan Prykhodko jest zasłużonym mistrzem ukraińskiej sztuki ludowej. Od ponad 60 lat zajmuje się malarstwem dekoracyjnym, rzeźbą w drewnie, a także tworzy zabawki. Twórczość Prykhodki wzbogacona jest mitami i legendami oraz symbolami i znakami przenoszącymi ukraińską tradycję ludową do współczesnego świata.
  • 4–30 czerwca – Instalacje „Olha 1891” autorstwa Olhy Chykalo oraz „Wiosenna dziewczyna” Ylii Hryhoryevy
    Prezentacje artystyczne dotyczą kwestii tożsamości, pamięci i uczuć, które wywołuje wojna na Ukrainie. W centrum instalacji artystycznej jest kobieta i jej sytuacja w obliczu katastrofy wojny.
  • 1 kwietnia – 22 maja oraz 7–10 lipca – „Yellow & Blue”

Poprzez graficzny język plakatów artyści przedstawili tradycje, miejsca i zwyczaje, które nie są łatwe do znalezienia w przewodnikach. Tereny mieszkalne, przepełnione plaże, transport publiczny, tradycyjne instrumenty muzyczne, Karpaty, lokalne fast foody i biesiady, zwyczaje świąteczne czy architektura. W obliczu napaści Rosji plakaty nabierają zatem wyjątkowego wymiaru – pokazują taką Ukrainę, jaką artyści widzą i chcą widzieć. Pokazują taką Ukrainę, jaką jest ona normalnie. Twórcy podkreślają, że Ukraina nigdy nie zapomni i nie wybaczy Rosji, ale z wiarą w kraj i ludzi odbuduje wszystko to, co jest niszczone, a co dziś możemy oglądać już tylko na plakatach dzięki ich wyjątkowej perspektywie. Wystawa powstała przy współpracy z Agencją Reklamową „Maik”.

  • 11–25 marca oraz 7–10 lipca – „Support Ukraine PIC | Nie zamykaj oczu”

Prezentowane na wystawie plakaty pochodzą ze strony www.supportukraine-pic.com, która powstała, aby walczyć przeciwko rosyjskiej agresji na Ukrainę i by wspierać duchowo jej mieszkańców. To obraz aktualnej sytuacji w Ukrainie oraz komentarz do wojennej rzeczywistości, jaki ukraińscy twórcy chcą wysłać światu, aby zwrócić uwagę na to, co naprawdę dzieje się w ich kraju.

Promocja kultury ukraińskiej – inne wydarzenia

  • 20 sierpnia – Spotkanie z Serhijem Żadanem
    Rozmowa była połączona z performatywnym czytaniem poezji. Podczas spotkania można było nabyć książki pisarza wydane m.in. przez wydawnictwo Czarne. Pisarz został odznaczony medalem „Lublin Bohaterom”, następnego dnia odebrał pomoc techniczną na ok. 100 000 zł dla obrońców Charkowa, dzięki wsparciu Fundacji Kultury Duchowej Pogranicza w ramach działań pomocowych Społecznego Lubelskiego Komitetu Pomocy Ukrainie.
  • 19-30 czerwiec – internetowy magazyn Warsztatów Kultury w Lublinie – Kultura Enter wspierała organizacyjnie Festiwal Bliski Wschód w Lublinie – poświęcony prezentacji niezależnego teatru i wspólnych działań artystek i artystów z Białorusi, Ukrainy i Polski

Akcje specjalne na rzecz dzieci z Ukrainy

  • 10 maja – Mała Amal w Lublinie
    Mała Amal (Little Amal) to gigantyczna, trzyipółmetrowa marionetka przedstawiająca małą syryjską dziewczynkę. Symbolizuje ona wszystkie dzieci cierpiące z powodu wojen i konieczności opuszczania domu oraz oddzielenia od rodzin. Jej spacer stał się jednym z najbardziej ambitnych, innowacyjnych i odważnych projektów kulturalnych w historii, a zarazem niezwykłą reakcją artystyczną na tragedie i cierpienia doświadczane przez najmłodszych i ich rodziny. Warsztaty Kultury w Lublinie zaprosiły ten międzynarodowy projekt do naszego miasta 10 maja 2022 roku.
  • 24 kwietnia – „Cruda” Collectif À Sens Unique
    To spektakl, który był pokazywany podczas festiwalu Incydent Polski | Work in progress. Artyści postanowili dać dodatkowy pokaz poza planowanym programem wydarzenia w jednym z lubelskich ośrodków, w których zatrzymały się dzieci niesłyszące z Ukrainy. Jest to opowieść pełna humoru i zanurzenie się w przeszłość byłej gimnastyczki. Choć była wyjątkowo uzdolniona, to jednak nie na tyle perfekcyjna, by zostać zapamiętaną. Jej wizja ciała i kobiecości została ukształtowana przez lata intensywnych treningów. Ta bezpretensjonalna, a zarazem pełna autoironii kobieta, opowiada o swoim wewnętrznym chaosie. Poprzez akrobację i niemożliwe wręcz skręty ciała wyznaje nam wszystko: od bezwstydnej miłości do jedzenia do obsesji na punkcie dopasowania ciała do kanonów piękna.
  • sierpień 2022 – wakacyjny wyjazd dla dzieci z grupy Orelli
    Warsztaty Kultury w Lublinie zorganizowały tygodniowy pobyt w Lublinie dla dzieci z zespołu folklorystycznego „Oreli” działającego przy Narodowym Centrum Kultury Ludowej – Muzeum Iwana Honczara w Kijowie. Była to forma wakacyjnego odpoczynku i zapomnienia od wojennej rzeczywistości Ukrainy. Dzieci miały zapewniony nocleg oraz wyżywienie. W czasie ich pobytu odbywał się festiwal Re:tradycja – Jarmark Jagielloński, który stanowił idealną atrakcję dla właśnie tej grupy.

Warsztaty fotografii

W naszym programie znajdą coś dla siebie także dorośli. W każdy czwartek i piątek zapraszamy do odwiedzenia Zaułka Hartwigów, w którym mieści się nasz Warsztat Fotograficzny. Prowadzi go Roman Krawczenko, który w języku ukraińskim oprowadza po atelier fotograficznym sprzed 100 lat. W Warsztacie można wykonać pamiątkowe zdjęcie na szkle, obejrzeć zabytkowe aparaty czy zajrzeć do ciemni fotograficznej. W soboty prowadzone są także warsztaty ze szlachetnych technik fotograficznych. Roman Krawczenko jest uchodźcą z Krymu. Do Polski przybył już w 2014 roku.

Rzetelne informacje

W czasach, w których trudno odróżnić opinię od faktów, prawdę od kłamstwa, a autorytet od oszusta, konieczne jest mieć sprawdzone, rzetelne źródło informacji. Warsztaty Kultury w Lublinie są organizatorem wielu spotkań oraz publikacji na temat aktualnej sytuacji w Ukrainie. Szczególnie w tych zadaniach przodują pracownicy internetowego magazynu Kultura Enter, których codzienna praca polega nie tylko na zbieraniu i pisaniu rzetelnych tekstów na temat sytuacji geopolitycznej na Ukrainie, ale także jest to wspieranie promocyjne działań na rzecz Ukrainy w charakterze ponadlokalnym, patronaty medialne, udzielanie informacji podczas konferencji, organizacja spotkań z aktywistami, sieciowanie aktywistów, pomoc tłumaczeniowa, dodatkowe upowszechnianie i tworzenie treści w języku ukraińskim.

  • 22 września – pracownicy magazynu Kultura Enter brali udział w sieciującym spotkaniu członków Społecznego Lubelskiego Komitetu Pomocy Ukrainie z zagranicznymi partnerami projektu Trans-making.
  • 20 sierpnia – Spotkanie z Serhijem Żadanem
    Serhij Żadan spotkał się z przedstawicielami mediów, którym podczas konferencji prasowej przedstawił aktualną sytuację na froncie i w jego rodzinnym mieście – Charkowie.
  • 23 lipca – Magazyn internetowy Kultura Enter współorganizował spotkanie pod tytułem „Co widzę patrząc na wojnę” w partnerstwie m.in. z Fundacją Rozwoju Europy Środkowo-Wschodniej w Lublinie i łódzką Biblioteką TUVIM.
  • 21 lipca Premiera wydawnicza Korespondencji Józefa Łobodowskiego i Jerzego Giedroycia – podczas spotkania nie tylko zaprezentowana została książka na temat korespondencji Łobodowskiego i Giedroycia, ale także omówiliśmy kontekst polityki wschodniej wspólnie z zaproszonymi gośćmi: Bogumiłą Berdychowską i prof. Rafałem Wnukiem.
  • lipiec 2022 – Nasz magazyn internetowy Kultura Enter od lat publikuje treści i komentarze dotyczące kultury i polityki wschodniej. W lipcu wydaliśmy specjalny podwójny numer Kultury Enter poświęcony zbrodniom rosyjskim na ukraińskich obywatelach z relacjami świadków zbrodni oraz przekładami z języka ukraińskiego.
  • kwiecień 2022 – w kwietniu został opublikowany specjalny numer Kultury Enter w całości poświęcony Ukrainie. Znajdziemy w nim m.in. takie teksty jak „Laudacja dla Wołodymyra Zełeńskiego” napisana przez ks. Alfreda Marka Wierzbickiego, „Apel. List do Ukrainy” Alhierda Bacharewicza, „Wojna Rosji” autorstwa Mykoły Riabczuka czy „Putin już usłyszał szum Niagary” – rozmowa z prezydentem Ukraińskiej Konfederacji Psychoterapeutów, Romanem Keczurem.
  • 28 marca – „Don Kichot a wojna” – spotkanie z Krzysztofem Sawickim
    Spotkanie wokół tematu wojny w Ukrainie i nowego tomu poetyckiego Krzysztofa Sawickiego „Don Kichot a wojna”.
  • 17 marca – „WOLNOŚĆ! Kryzys migracyjny a prawa człowieka”
    Gośćmi spotkania byli Anna Dąbrowska i Piotr Skrzypczak. Od 2004 roku współtworzą oni lubelskie Stowarzyszenie Homo Faber działające na rzecz praw człowieka, wspierające cudzoziemców, migrantów i uchodźców w Lublinie. Obecnie organizacja zajmuje się pomocą dla uchodźców z Ukrainy.

Wsparcie finansowe i rzeczowe

Kolejnym działaniem, które podjęły Warsztaty Kultury w celu pomocy uchodźcom z Ukrainy, były zbiórki pieniędzy na cele humanitarne.

Dużą akcją przeprowadzoną przez Warsztaty Kultury w Lublinie było pozyskanie od sieci wydawców i księgarń 500 książek dla dzieci w języku ukraińskim. Wszystkie zostały przekazane do bibliotek i szkół na terenie Lublina, w których uczą się dziś ukraińskie dzieci.
Warsztaty Kultury wspierały też podobną akcję realizowaną przez Stowarzyszenie Homo Faber, które pozyskiwało książki od osób prywatnych na zachodnich terenach Ukrainy.

Całość dochodu ze sprzedaży biletów na spektakl „Cruda” grupy Collectif À Sens Unique z Francji, który odbył się podczas festiwalu Incydent Polski | Work in progress w kwietniu została przekazana na pomocy uchodźcom z Ukrainy.

Jedną z akcji zbiórkowych było także Słowobranie, w ramach której, wraz z księgarnio-kawiarnią Między Słowami, zapraszaliśmy wszystkich amatorów literatury ukraińskiej do zakupu książek z serii Wschodni Express. Cały dochód ze sprzedaży został przekazany Polskiej Akcji Humanitarnej i Stowarzyszenia Homo Faber, które działa na rzecz pomocy ofiarom wojny w Ukrainie w ramach Lubelskiego Społecznego Komitetu Pomocy Ukrainie. Na ten cel przekazaliśmy 115 książek. Połowa już została sprzedana.

Podczas organizowanego przez magazyn Kultura Enter spotkania z Serhijem Żadanem, wolontariusze i współpracownicy magazynu prowadzili zbiórkę na rzecz kupna samochodów potrzebnych ukraińskiej armii. Ze spotkań autorskich w Warszawie, Krakowie i Lublinie największa suma została zebrana właśnie u nas: 12 798,51 zł, 132 euro, 1335 hywien, 10 USD oraz 10 funtów. Po miesiącu przedłużonej zbiórki online (której operatorem była Fundacja Czajnia) zakupiono dwa samochody ratownicze i przekazano do Charkowa.

Magazyn internetowy Kultura Enter brał udział także we wspólnej zbiórce leków dla szpitali i rannych po bombardowaniu w Winnicy w partnerstwie m.in. z Fundacją Rozwoju Europy Środkowo-Wschodniej w Lublinie i łódzką Biblioteką TUVIM. Z zebranych w ciągu tygodnia funduszy zakupiono w aptece lubelskiej i dostarczono do Winnicy leki ratujące życie na kwotę ponad 4 000 złotych.

Postanowiliśmy też zrealizować warsztaty pod nazwąKwiaty dla Ukrainy – warsztaty z haftu”. Wykonane przez uczestników warsztatów przypinki, inspirowane ukraińskimi kwiatami polnymi, było można kupić w kawiarnio-księgarni Między Słowami. Cały dochód został przekazany Polskiej Akcji Humanitarnej i Fundacji Homo Faber.

Podczas organizowanego przez Warsztaty Kultury w Lublinie spotkania „Szufladziarze – zabawkowe targi wymienne dla dzieci” prowadziliśmy zbiórkę zabawek dla dzieci poszkodowanych w czasie wojny w Ukrainie. Najmłodsi chętnie przekazywali swoje zabawki na ten cel. Wszystkie trafiły do naszej Świetlicy.

Warsztaty Kultury w Lublinie wspierały organizowany przez Narodowe Centrum Kultury i Program Drugi Polskiego Radia charytatywny koncert symfoniczny „Solidarni z Ukrainą. Jednym głosem.” Jego celem było zebranie funduszy wspierających naszych sąsiadów zza wschodniej granicy poprzez zbiórkę Caritas. W koncercie wzięli udział: Olga Pasiecznik, Agata Zubel oraz Orkiestra Polskiego Radia w Warszawie pod batutą Michała Klauzy. W programie pojawiły się utwory ukraińskich kompozytorów: Jurija Łaniuki, Ołeksandra Szymki oraz Lewki Rewuckiego.

Podczas wydarzenia organizowanego dla Ukrainy pod nazwą „Wieczorne poetów rozmowy”, 4 kwietnia, organizowanego przez magazyn internetowy Warsztatów Kultury – Kultura Enter, odbyła się również zbiórka środków higieny osobistej dla uchodźców. Do pomocy w zbiórce włączyły się Cafe Heca i księgarnia Między Słowami. Zebrane dary zostały przekazane dla ukraińskich uchodźczyń.

Magazyn Kultura Enter przekazał ilustrowaną Biblię w języku ukraińskim od Konsula Ukrainy w Lublinie do świetlicy dziecięcej w Warsztatach Kultury w Lublinie.

Podczas dwóch spotkań mających miejsce podczas festiwalu Re:tradycja – Jarmark Jagielloński odbywała się zbiórka na rzecz pomocy humanitarnej, którą prowadzili wśród uczestników wolontariusze z lubelskiego oddziału PCK.

Na terenie festiwalu Re:tradycja – Jarmark Jagielloński, dostępne były informacje na temat zbiórki prowadzonej przez Caritas na bieżącą pomoc ukraińskim rodzinom uchodźczym w Lublinie. Informacje na temat możliwości wsparcia były także przekazywane ze sceny przez

Wsparcie lokalowe

Warsztaty Kultury w Lublinie udostępniły trzy pomieszczenia na cele związane z pomocą lokalową dla uchodźców z Ukrainy. Zapewniamy zarówno miejsca noclegowe, jak i te do pracy dla osób uciekających przed wojną. Z kompleksowej pomocy skorzystały m.in. ukraińskie artystki.



Варштати Культури в Любліні з початку березня проводять різноманітні мистецькі, анімаційні та благодійні заходи для біженців з України, які проживають у Любліні. Після шести місяців ми вирішили підсумувати те, що нам вдалося зробити.

Світлиця для дітей

Шість місяців ми проводили дитячу кімнату для дітей, де найменші могли на деякий час забути про проблеми дорослих. Можна було пограти в настільні ігри, грати з іграшками, складати кубики, дивитися мультфільми та грати у футбол. Під час роботи світлиці діти також могли брати участь в організованих заняттях. У програмі також були уроки польської мови (щосереди та четверга), творчі майстер-класи (понеділок-п’ятниця) та кінопокази (двічі на місяць).

Завдяки підтримці Фундації Святого Миколая в рамках акції св. Миколая, наш персонал зміг розширитися з травня. За дітьми доглядали дві кваліфіковані українки з педагогічною та анімаційною освітою, яких ми затруднили для роботи в денній кімнаті.

Спочатку світлиця в Варштатах культури в Любліні була також місцем відпочинку для дорослих, які приїхали до нашого міста і не знали, куди йти далі. Наш офіс за адресою вул. Grodzka 5a, що в близькості від автостанції, була для них однією з перших дружніх зупинок. У дитячій кімнаті можна було відпочити, випити кави чи чаю, покористуватись комп’ютером з українською клавіатурою та безкоштовним wi-fi. З думкою про біженців, ми підготували спеціальні папки з інформацією українською мовою, щоб вони могли зручно, з одного джерела, знайти достовірну інформацію про правову та медичну допомогу, доступну в Любліні. У папці можна було прочитати, серед іншого, де шукати роботу, житло, як отримати психологічну допомогу та які ресторани пропонують дешеве харчування для біженців. Свою допомогу запропонували доброзичливі ресторани, надавши гостям світлиці безкоштовне харчування, в т.ч. Zadora, Ambaras та Tribunalska City Pub. Ми також могли розраховувати на багатьох небайдужих людей, які приносили іграшки, книги та найнеобхідніший одяг чи косметику до нашої світлиці, за що ми дуже дякуємо.

Світлиця працювала з березня по серпень, з понеділка по п’ятницю. Години змінювалися, але здебільшого до неї можна було приходити з 11.00 до 17.00.

Інтеграційні заняття для дітей

Завдяки підтримці Фундації Святого Миколая ми також провели серію інтеграційних майстер-класів для дітей з України та Польщі та їхніх сімей. У програмі були мистецькі, музичні, кравецькі та фотографічні. В рамках проекту ми також організовували поїздки для дітей, з яких вони привезли багато спогадів та посмішок.

Проведені інтеграційні майстер-класи:

25 жовтня – «Скляні картини»;
24 жовтня – «Ляльки зі шкарпеток»;
22 жовтня – «Космічна експедиція»;
19 жовтня – «Браслети з бісеру»;
18 жовтня – «Іграшки з фетру»;
12 жовтня – «Розпис на тканині»;
11 жовтня – «Орігамі»;
10 жовтня – «Колаж»;
8 жовтня – «Гра з мистецтвом – дадаїзм і мейл-арт»;
4 жовтня – «Ляльки-мотанки»;
3 жовтня – «Браслети з атласних стрічок»;
28 вересня – «Розпис на тканині»;
26 вересня – «Паперові букети»;
21 вересня – «Скляні ліхтарики»;
19 вересня – «Ляльки-мотанки»;
27 та 28 серпня – «Експериментальний вокальний майстер-клас»;
14 серпня – «Мис супергероїв»;
13 серпня – «Відкриваємо нові землі!»;
11 серпня – «Гербарій. Екскурсія в музей під відкритим небом»;
9 серпня – «Чарівні сади»;
7 серпня – «Космічна експедиція»;
24 липня – Місто мрій | подорожі в архітектурі»;
23 липня – «Світ з ніг на голову | фотообскура»;
17 липня – «Відкриваємо Люблін | міська гра»;
16 липня – «Мовлять стіни | вуличне мистецтво. “;
3 липня – «Гра з мистецтвом. Дадаїзм і мейл-арт»;
2 липня – «Я граю зеленим!»;
26 червня – «Місто мрії | ми робимо місто нашої мрії»;
25 червня – «Світ з ніг на голову | будуємо камеру»;
12 червня – «Відкриваючи Люблін | експедиція в Старе місто по слідах втраченого скарбу»;
11 червня – «Стіни говорять | малюємо графіті та створюємо наклейки»;
28 травня – «Гра з мистецтвом. Дадаїзм і мейл-арт»;
21 травня – «Граю в зелене!».

Ми думали і про дітей з аутичним спектром, які приїхали до нас з України. Майстер-класи із серії Мистецтво чутливості додатково перекладено українською:

4 вересня – «Максимізація вашого потенціалу – Сила дихання та розширення можливостей»;
3 вересня – «Нове ремесло – Фарбуємо одяг TIE-DYE»;
2 вересня – «Сенсорні ігри – Барвиста пісочниця»;
12 липня – «Спектр інтересів: Основи техніки велоспорту»;
5 липня – «Спектр інтересів: Основи велосервісу»;
21 травня – «Сенсоричні корисності: Шиємо сенсорну книгу»;
8 травня – «Сенсо Пластика»;
7 травня – «Сенсоричні корисності: Шиємо сенсорну книгу».

Вивчення польської мови

Ми помітили велику потребу у вивченні польської мови серед дорослих, які відвідують наш офіс. Так у нашій програмі з’явилися регулярні уроки. На сьогодні в заняттях бере участь 60 осіб, але охочих набагато більше. Крім того, для наймолодших, завдяки програмі Святого Миколая, нам вдалося запустити курси польської мови для дітей у 3-х групах – дві для початківців і одна для більш продвинутих. Наука все ще триває.

Просування української культури на фестивалях

Українська музика, література, кіно та образотворче мистецтво впродовж багатьох років є невід’ємною частиною ідентичності фестивалів, зокрема «Сходу культури – Різні звуки» та Re:традиції – Ягелонського ярмарку. Ми працюємо з митцями, організаціями та інституціями з України і не маємо наміру це змінювати. Ми запрошували українських артистів у мирний час, не забули про них і під час війни.

Ніч культури | 4/5 червня

  • Вся програма фестивалю була перекладена українською мовою та доступна в режимі онлайн.
  • На учасників заходу також чекав україномовний гід, який двічі протягом фестивалю показував відвідувачам Старе місто та нічно-культурні арт-інсталяції.
  • До створення програми фестивалю були залучені й українські артисти. Учасники могли побачити дві інсталяції. Перша – «Ольга 1891» Ольги Чикало, друга – «Дівчина-весна» Юлі Григор’євої. Обидві роботи стосувалися питань ідентичності, пам’яті та почуттів, викликаних війною. У центрі арт-інсталяції була жінка та її становище перед обличчям катастрофи війни.

Схід культури – інші звуки | 7-10 липня

  • Вся програма фестивалю була перекладена українською мовою та доступна в режимі онлайн.
  • У рамках фестивального лайн-апу можна було почути український гурт Cluster Lizard та польсько-український дует Kadabra Dyskety Kusaje. У програмі також був духовий оркестр на базі Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» з Харкова.
  • На фестивалі на Блонях відвідувачі могли побачити виставку Yellow & Blue, яка графічною мовою плакатів представила українські традиції, місця та звичаї, які нелегко знайти в путівниках. Друга виставка про Україну, яка представлена ​​на фестивалі «Схід культури – різні звуки», – Support Ukraine PIC. Це був образ сучасної ситуації в Україні та коментар до реалій воєнного часу, які українські ілюстратори хотіли представити світові.
  • Одним із модулів фестивалю «Схід культури – інші звуки» є презентація книжок письменників нашого східного кордону, зібраних у серії «Wschodni Express». У рамках цього заходу, вперше польською мовою, нагороджені в Україні книги. Прем’єри супроводжуються серією зустрічей з авторами. У 2022 року вийшли дві книги українських авторів: «Дзеркальний куб» Леся Белея та «Останній поцілунок Ілліча» Вані Крюгера. Були також зустрічі, присвячені культурі та літературі. Програма включала дискусію під назвою «Присвоєння культури – різні шляхи досягнення національної ідентичності», в якому взяли участь Микола Рябчук, Наталія Білоцерківець, Зміцер Вайновський та Губерт Лашкевич. Цікавою зустріччю була також розмова на тему “Ідеальна концепція польсько-української співпраці?” в контексті першої редакції драми Юзефа Лободовського «Визволення» та запланованого видання філософського трактату Генрика Юзевського. Також відбулася дискусія «Соцмережі. Безпечний чи небезпечний фронт для війни?» з Катериною Бабкіною в якості гостя та Мар’яною Кріль в ролі розпитувача.
  • Цього року ми також зробили доступними у формі електронних книг деякі з наших старих книг із серії Wschodni Express. До списку увійшли «Мій дід танцював краще за всіх», «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», «Szatański pomiot» і «Ten sam kurz drogi». Усі вони написані українськими авторами.
  • Під час майстер-класів та анімацій у VIVO! Люблін, були надані аніматори, які також володіли українською мовою.
  • У соціальних мережах фестивалю Схід культури – інші звуки ми можемо знайти плейлисти YouTube та Spotify з музикою гуртів з України, які вже виступали у Любліні. Це збірка з майже 30 пісень, кожна з яких дає можливість підзаробити музикантам, які зараз борються за свою свободу.

Карнавал Чарівників | 28-31 липня

  • Вся програма фестивалю була перекладена українською мовою та доступна в Інтернеті та на папері.
  • У музичній програмі фестивалю – гурт Kyjv Klezmorim – київський єврейсько-циганський колектив, який складається з найкращих весільних музикантів з України та Молдови.
  • Протягом одного дня на фестивалі працювала точка, де можна було придбати плакати, наклейки, військові гаджети, а також українську народну творчість. Доходи від продажу були спрямовані на підтримку української армії.
  • У цирковому містечку FrikArt – просторі для дітей та батьків – можна зустріти аніматорів, які розмовляють українською мовою.
  • Наш багаторічний партнер та організатор фестивального модуля Urban Highline Festival не брав жодної комісії за участь у заході з слеклайнерів з України. У 2022 році ми приймали на фестивалі 30 представників з України. Також сума за вхідні квитки від слеклайнерів з інших країн буде повністю передана на допомогу Україні. Крім того, всю інформацію у містечку UHF, окрім польської та англійської, можна було побачити й українською.

Re: традиція – Ягеллонський ярмарок | 19-21 серпня

  • Вся програма фестивалю була перекладена українською мовою та доступна в режимі онлайн.
  • Як експонентів, які представляли свої роботи на Ягеллонському ярмарку, ми запросили понад 30 народних майстрів з України. Деякі з них також проводили ремісничі майстер-класи. У програмі – майстер-класи з плетіння рамок, знання в яких передавала Галина Гайдучик, майстер-класи з традиційних українських ігор від дитячого фольклорного гурту «Орелі», що діє при музеї Івана Гончара в Києві, майстер-класи з української писанки проводила Юлія Датченко та майстер-класи з виготовлення ляльки-мотанки з Тетяною та Наталією Катриченко.
  • Як і щороку, у програмі – особлива постановка під назвою re:традиція. Цього року концерт був присвячений культурам, які доторкаються та переплітаються між собою – польській, українській та білоруській. За підготовку концерту відповідав Манюха Біконт, яка запросила до співпраці традиційну співачку Тетяну Сопілку з України (з доньками Анною та Марією Зачикевич), яка також проводила майстер-класи зі співу під час фестивалю. На фестивальній сцені також виступив гурт US Orchestra, тобто Український Сільський Концерт з Києва. Учасники гурту збирають, досліджують та популяризують українську традиційну музику.
  • Були також виставки, присвячені українській тематиці – «Український наїв» – виставка живопису та скульптури Івана Приходька і «Україна та українці», виставка архівних світлин зі збірок музею Івана Гончара в Києві.
  • У рамках популяризації української культури під час фестивалю відбулася зустріч з Ганною Яровенко «А я – мамин цвіт» про традиційні українські прикраси. Зустріч перекладалася польською та українською мовами.
  • У репертуарі фестивального кінотеатру були фільми: «Земля Івана», реж. Андрія Лисецького та показ кінодокументації польових досліджень в Україні Анджея Бєньковського.
  • У дворику Re: Традиції– дитячому та ігровому просторі для дітей та батьків – працювали україномовні аніматори.
  • Вистава для дітей «Про півника, який діяв до результату» у постановці театру «Ехо» з перекладом на українську мову.

Промоція української культури – виставки

З березня по вересень 2022 року ми організували 6 виставок на українську тематику. Однією з найважливіших стала виставка «Підтримай Україну ПІК», на якій були представлені плакати українських ілюстраторів, які були коментарем до поточної геополітичної ситуації на батьківщині. Крім того, люблінчани та гості могли побачити виставку, присвячену українізмам польської мови, або колекцію світлин рубежу ХІХ-ХХ століть, що демонструють українську народну культуру. Усі виставки, описані нижче:

  • 22 вересня – 22 жовтня – «Словник українізмів. Інтерпретація польських та українських ілюстраторів»

Це мистецько-освітній проект, результат співпраці Міської галереї мистецтв у Лодзі та Фестивалю дизайну в Лодзі. Вісь, навколо якої вона виникла, — це українізми, тобто слова, що функціонують у польській мові та походять з української мови. «Написаний» малюнками цьогорічний «Словник» виражає взаємопроникнення двох мов, а відтак і двох культур: польської та української.

  • 3–31 серпня – «Україна та українці»

Це виставка фотографій кінця ХІХ – першої половини ХХ століття з колекції Національного центру народної культури – Музею Івана Гончара (Київ, Україна). Спочатку світлини зібрав Іван Гончар у своєму 18-томному історико-етнографічному альбомі, позначеному автором такою назвою.

  • 18–21 серпня – Український наїв. Іван Приходько”

Іван Приходько – видатний майстер українського народного мистецтва. Понад 60 років займається декоративним розписом, різьбою по дереву, а також створює іграшки. Творчість Приходька збагачена міфами та легендами, а також символами та знаками, що переносять українську народну традицію в сучасний світ.

  • 4–30 червня – Інсталяції «Ольга 1891» Ольги Чикало та «Дівчина-Весна» Юлії Григор’євої.

Мистецькі презентації торкаються питання ідентичності, пам’яті та переживань, викликаних війною в Україні. У центрі арт-інсталяції – жінка та її становище перед обличчям катастрофи війни.

  • 1 квітня – 22 травня та 7-10 липня – «Жовто-сині»

Графічною мовою плакатів митці представили традиції, місця та звичаї, які нелегко знайти в путівниках. Житлові квартали, переповнені пляжі, громадський транспорт, традиційні музичні інструменти, Карпати, місцевий фаст-фуд та застілля, різдвяні звичаї та архітектура. Перед обличчям нападу з боку Росії плакати набувають унікального виміру – вони показують Україну такою, якою бачать і хочуть бачити митці. Вони показують Україну такою, якою вона є зазвичай. Творці наголошують, що Україна ніколи не забуде і не пробачить Росії, але з вірою в країну і народ відбудує все те, що руйнується і що сьогодні ми бачимо на плакатах, завдяки їх унікальній перспективі. Виставка створена у співпраці з Рекламною агенцією «Maik».

  • 11–25 березня та 7–10 липня – «Підтримай Україну ПІК | Не закривай очі”

Плакати, представлені на виставці, походять із сайту www.supportukraine-pic.com, створеного для боротьби з російською агресією проти України та духовної підтримки українців. Це зображення нинішньої ситуації в Україні та коментар до реалій воєнного часу, які українські митці хочуть донести до світу, щоб привернути увагу до того, що насправді відбувається в їхній країні.

Промоція української культури – інші заходи

  • 20 серпня – Зустріч із Сергієм Жаданом

Розмова поєднувалася з перформативним читанням віршів. Під час зустрічі можна було придбати видані книги письменника, виданих теж видавництвом Czarne. Письменника нагородили медаллю «Люблін Героям», а наступного дня він отримав технічну допомогу на суму близько 100 тис. злотих для захисників Харкова завдяки підтримці Фундації Духовної Культури Пограниччя в рамках Люблінського комітету соціальної допомоги Україні.

  • 19-30 червня – онлайн-журнал Warsztaty Kultury у Любліні – Kultura Enter організаційно підтримала Фестиваль Близький Схід у Любліні – присвячений презентації незалежного театру та спільній діяльності митців з Білорусі, України та Польщі.

Спеціальні події для дітей з України

  • 10 травня – Мала Амаль у Любліні

Маленька Амаль (Little Amal) — гігантська лялька висотою три з половиною метри, що зображує маленьку сирійську дівчинку. Вона символізує всіх дітей, які страждають від війни та потреби покидати дім і бути розлученими зі своїми родинами. Її прогулянка стала одним із найбільш амбітних, інноваційних та сміливих культурних проектів в історії, і водночас надзвичайною мистецькою реакцією на трагедії та страждання, які пережили наймолодші та їхні родини. Варштати Культури в Любліні запросили цей міжнародний проект до нашого міста 10 травня 2022 року.

  • 24 квітня – “Cruda” Collectif À Sens Unique

Це вистава, яку показали під час фестивалю Incydent Polski | Work in prоgress. Артисти вирішили дати додаткове шоу, окрім запланованої програми заходу, в одному з центрів Любліна, де перебували глухі діти з України. Ця історія повна гумору та занурення в минуле колишньої гімнастки. Незважаючи на те, що вона була надзвичайно обдарованою, вона не була настільки досконалою, щоб її запам’ятали. Її бачення тіла та жіночності сформувалося роками інтенсивних тренувань. Ця невибаглива і глузлива жінка розповідає про свій внутрішній хаос. Через акробатику і неможливі повороти тіла вона зізнається нам у всьому: від безсоромної любові до їжі до одержимості відповідністю тіла канонам краси.

  • Серпень 2022 – літня поїздка для дітей групи Орелі

Варштати Культури в Любліні організували тижневе перебування в Любліні для дітей фольклорного гурту «Орелі», який діє при Національному центрі народної культури – музеї Івана Гончара в Києві. Це була форма святкового відпочинку та забуття від воєнної дійсності України. Діти були забезпечені проживанням та харчуванням. Під час їхнього перебування відбувся Ягеллонський ярмарок – ре:традиція, який був ідеальним івентом для цієї групи.

Майстер-класи з фотографії

Дорослі теж знайдуть щось для себе в нашій програмі. Щочетверга та щоп’ятниці ми запрошуємо вас відвідати Zaułek Hartwigów, де знаходиться наша фотомайстерня. Керує ним Роман Кравченко, який українською мовою проводить екскурсію 100-літньою фотостудією. У Майстерні можна зробити фото на пам’ять на склі, побачити старовинні фотоапарати або відвідати фотолабораторію. По суботах також проводяться майстер-класи з благородної техніки фотографії. Роман Кравченко – біженець із Криму. Він приїхав до Польщі у 2014 році.

Надійна інформація

У часи, коли важко відрізнити думку від фактів, правду від брехні, авторитет від шахрая, вкрай необхідно мати перевірене, надійне джерело інформації. Варштати Культури в Любліні організовують багато зустрічей і публікацій про поточну ситуацію в Україні. Особливо справляються з цими завданнями співробітники онлайн-журналу Kultura Enter, щоденна робота яких полягає не лише в зборі та написанні достовірних текстів про геополітичну ситуацію в Україні, а й у підтримці промоційної діяльності України надлокального характеру, патронату ЗМІ, надання інформації під час конференцій, організація зустрічей з активістами, нетворкінг активістів, допомога в перекладі, додаткове поширення та створення контенту українською мовою.

  • 22 вересня – співробітники журналу Kultura Enter взяли участь у мережевій зустрічі членів Люблінського громадського комітету допомоги Україні з іноземними партнерами проекту Trans-making.
  • 20 серпня – Зустріч із Сергієм Жаданом

Сергій Жадан зустрівся з представниками ЗМІ, яким під час прес-конференції представив поточну ситуацію на фронті та у своєму рідному місті – Харкові.

  • 23 липня – Інтернет-журнал Kultura Enter став співорганізатором зустрічі під назвою «Що я бачу, дивлячись на війну» у партнерстві, зокрема, із Фундацією розвитку Центральної та Східної Європи в Любліні та бібліотекою TUVIM в Лодзі.
  • 21 липня – Прем’єра видання «Листування Юзефа Лободовського та Єжи Ґедройця» – під час зустрічі не лише презентували книгу про листування Лободовського та Ґедройця, а й обговорили контекст східної політики разом із запрошеними гостями: Богумілою Бердиховською та проф. Рафал Внук.
  • Липень 2022 – Наш онлайн-журнал Kultura Enter вже багато років публікує контент та коментарі про культуру та східну політику. У липні ми видали спеціальний подвійний номер Kultury Entеr присвячений російським злочинам проти громадян України, з розповідями свідків злочину та перекладами з української.
  • Квітень 2022 – у квітні вийшов спецвипуск Kultury Entеr, повністю присвячений Україні. Ми знаходимо в ньому серед ін такі тексти, як «Похвала Володимиру Зеленському» о. Альфред Марек Вержбіцкі, «Звернення. «Лист до України» Альгерда Бахаревича, «Війна Росії» Миколи Рябчука або «Путін уже почув гул Ніагари» – інтерв’ю з Романом Кецуром, президентом Української конфедерації психотерапевтів.
  • 28 березня – «Дон Кіхот і війна» – зустріч з Кшиштофом Савицьким

Зустріч на тему війни в Україні та нового тому поезії Кшиштофа Савіцького «Дон Кіхот і війна».

  • 17 березня – «СВОБОДА! Міграційна криза і права людини»

Гостями зустрічі були Анна Домбровська та Пьотр Скшипчак. З 2004 року вони є співзасновниками Lublin Homo Faber Association, яка займається правами людини, підтримуючи іноземців, мігрантів і біженців у Любліні. Зараз організація допомагає біженцям з України.

Фінансова та матеріальна підтримка

Ще однією акцією Варштати Культури для допомоги біженцям з України став збір коштів на гуманітарні цілі.

Великою акцією Варштати Культури в Любліні стало придбання 500 книжок для дітей українською мовою в мережі видавництв і книгарень. Усі вони були передані бібліотекам та школам Любліна, де сьогодні навчаються українські діти.

Варштати Культури також підтримали подібну акцію Асоціації «Homo Faber», яка отримала книжки від приватних осіб із Західної України.

Усі кошти від продажу квитків на унікальне шоу Collectif À Sens “Cruda” з Франції, яке відбулося під час фестивалю Incydent Polski | Work in progress у квітні перевели на допомогу біженцям з України.

Одним з заходів збору також був Słowobranie, у рамках якого разом із книгарнею та кав’ярнею Między Słowami ми запрошували всіх любителів української літератури придбати книжки із серії «Wschodni Express». Усі кошти від продажу були передані Польській гуманітарній акції та Асоціації «Homo Faber», яка працює на допомогу постраждалим від війни в Україні при Люблінському громадському комітеті допомоги Україні. Для цього ми передали 115 книг. Половину вже продали.

Під час зустрічі з Сергієм Жаданом, організованої журналом Kultura Enter, волонтери та однодумці видання провели збір коштів на придбання автомобілів, необхідних українській армії. З авторських зустрічей у Варшаві, Кракові та Любліні тут зібрано найбільшу суму: 12798,51 злотих, 132 євро, 1335 гривень, 10 доларів США та 10 фунтів стерлінгів. Після місяця розширеного онлайн-збору (за підтримки Фундації Czajnia) було придбано та передано до Харкова дві рятувальні машини.

Інтернет-журнал Kultura Enter також брав участь у спільному зборі медикаментів для лікарень та постраждалих після теракту у Вінниці у партнерстві із Фундацією розвитку Центральної та Східної Європи в Любліні та бібліотекою TUVIM в Лодзі. Кошти, зібрані протягом тижня, були закуплені в люблінській аптеці та доставлені рятівні ліки на суму понад 4000 злотих до Вінниці.

Також ми вирішили організувати майстер-клас «Квіти для України – майстер-класи з вишивки». Брошки, виготовлені учасниками майстер-класів, натхненні українськими польовими квітами, можна було придбати в кав’ярні та книгарні Między Słowami. Усі виручені кошти були передані Польській гуманітарній акції та Фундації Homo Faber.

Під час зустрічі, організованої Варштатами Культури в Любліні, «Шухляди – ярмарок замінних іграшок для дітей», ми провели збір іграшок для дітей, постраждалих під час війни в Україні. Наймолодші охоче дарували для цього свої іграшки. Усі вони пішли до нашої світлиці.

Варштати Культури в Любліні підтримали благодійний симфонічний концерт «Солідарні з Україною. Одним голосом». Його метою було зібрати кошти на підтримку наших сусідів із-за східного кордону через Карітас. У концерті взяли участь: Ольга Пасєчник, Агата Зубель та Оркестр Польського радіо у Варшаві під керуванням Міхала Клаузи. У програмі прозвучали твори українських композиторів: Юрія Ланюки, Олександра Шимка та Левка Ревуцького.

Під час організованого для України заходу під назвою «Вечірні розмови поетів» 4 квітня, організованого інтернет-журналом Warsztaty Kultury – Kultura Enter, також відбувся збір засобів особистої гігієни для біженців. До збору коштів долучилися Cafe Heca та книгарня Między Słowami. Зібрані засоби передали українським біженцям.

Журнал Kultura Enter передав ілюстровану Біблію українською мовою від Консула України в Любліні до світлиці в Варштатах Культури в Любліні.

Під час двох зустрічей, що відбулися під час Re: Традиції – Ягеллонського ярмарку, відбувся збір коштів на гуманітарну допомогу, який вели волонтери Люблінського відділення Польського Червоного Хреста.

На Re: Традиції – Ягеллонського ярмарку була доступна інформація на тему зборів, які проводились Карітасом для допомоги українським родинам біженців у Любліні. Інформацію також повідомляли про інші варіанти підтримки.

Місцева підтримка

Варштати Культури в Любліні виділили три кімнати для цілей, пов’язаних з житловою допомогою для біженців з України. Ми надаємо як житло, так і роботу для людей, які тікають від війни. Всебічною допомогою скористалися, серед інших, українські художники.