24 lutego 2022 roku Rosja zaatakowała niepodległą Ukrainę. Dziś mijają cztery lata od tamtego dnia. Ta bezsensowna wojna przyniosła mnóstwo cierpienia i zmusiła miliony Ukrainek i Ukraińców do opuszczenia swoich domów.
W tym szczególnym dniu jesteśmy myślami z Ukrainą i wszystkimi osobami, które doświadczają skutków tej wojny. Wyrażamy wielki podziw dla tych, którzy na różne sposoby walczą o wolność i niezależność swojej ojczyzny, często przelewając krew w obronie najwyższych wartości. Wspieramy też ukraińskich twórców i twórczynie w ich dążeniu do zachowania dziedzictwa własnego kraju.
W tym czasie szczególnie mocno wybrzmiewają słowa z najnowszej powieści Wasyla Słapczuka:
„– Często śni się panu wojna?
– To może być literackie pole walki.
– Literatura wydaje mi się najbardziej pokojowym zajęciem ze wszystkich.”
Wierzymy, że literatura ma wielką siłę. To przestrzeń do dialogu i pamięci, ale też miejsce upominania się o prawdę i godność człowieka.
Jesteśmy z Ukrainą i nie przestaniemy jej wspierać.
UKR
Текст перекладено штучним інтелектом
24 лютого 2022 року Росія напала на незалежну Україну. Сьогодні минає чотири роки з того дня. Ця безглузда війна принесла безліч страждань і змусила мільйони українок та українців покинути свої домівки.
У цей особливий день ми думками з Україною та всіма людьми, які відчувають на собі наслідки цієї війни. Ми висловлюємо величезне захоплення тими, хто у різний спосіб бореться за свободу та незалежність своєї батьківщини, часто проливаючи кров на захист найвищих цінностей. Ми також підтримуємо українських творців та творчинь у їхньому прагненні зберегти спадщину власної країни.
У цей час особливо сильного звучання набувають слова з останнього роману Василя Слапчука:
«— Вам часто сниться війна? — Це може бути літературне поле битви. — Література здається мені найбільш мирним заняттям з усіх».
Ми віримо, що література має велику силу. Це простір для діалогу та пам’яті, а також місце для відстоювання правди та людської гідності.
Ми з Україною і не припинимо її підтримувати.