Fot. M.Butryn

Tomasz Bielak, Plusk

Posłuchaj:

Na muralu Tomasza Bielaka grupka chłopców – dzieci na progu dojrzewania – bawi się w rzece. Scena przywołująca wspomnienia z dzieciństwa umieszczona została bezpośrednio nad brzegiem Bystrzycy na urządzeniu hydrotechnicznym spiętrzającym wodę. Jego kształt podyktował kompozycję obrazu.

Praca jest dobrze wpisana w kontekst miejsca; realna rzeka zamienia się w swoje graficzne przedstawienie tuż nad powierzchnią wody. Sielankowość obrazu podkreśla tytułowe słowo plusk naśladujące dźwięk uderzenia o wodę, skoku do niej. Wymowa obrazu jest jednak niejednoznaczna. Miejsce, w którym powstał mural, nie służy do pływania, a wręcz jest niebezpieczne. Na kąpiel nie pozwala też zanieczyszczenie rzeki, a w końcu i pewnego rodzaju kulturowy wstyd przed publicznym zdjęciem ubrania i zanurzeniem się w wodzie; od tego są dzisiaj baseny.

Kąpiący się to stary temat, który prezentowany jest w historii sztuki na wiele sposobów. Dziś patrzymy na dawne obrazy z tęsknotą za nieskażoną naturą i z wyrzutami sumienia. Mural Bielaka także wywołuje poczucie nostalgii i lekkiego niepokoju. Białe, prawie niematerialne postacie wyglądają trochę jak duchy, są refleksem innego czasu. Jednym z wątków pracy jest granica, za którą kończy się beztroska, a powoli zaczyna odpowiedzialność. Plusk i szum wody drastycznie cichną w czasie upałów, a rzeka zmienia wówczas swoje oblicze. Jest to zjawisko coraz bardziej powszechne i dobitnie pokazujące, co może nas czekać.

UKR

Томаш Бєляк, Сплеск

На муралі Томаша Бєлака група хлопчиків – дітей на межі статевого дозрівання – грається в річці. Сцена, що викликає дитячі спогади, була розміщена безпосередньо на березі річки Бистриці на гідротехнічному пристрої, що перегороджує воду. Його форма продиктувала композицію картини.

Робота вдало вписана в контекст місця, реальна річка трансформується в її графічне зображення, що висить над поверхнею води. Ідилічну природу картини підкреслює заголовне слово «сплеск», що імітує звук удару об воду, стрибка у неї. Значення роботи, втім, неоднозначне. Місце, де було створено мурал, не придатне для купання, більше того – небезпечне. Забруднення річки і, зрештою, своєрідний культурний сором роздягатися на людях і занурюватися у воду також не дозволяють купатися; саме для цього сьогодні існують басейни.

Купання – це давня тема, яка представлена в історії мистецтва багатьма способами. Сьогодні ми дивимося на старі картини з тугою за незайманою природою і докорами сумління. Мурал Бєляка також викликає почуття ностальгії та легкого занепокоєння. Білі, майже нематеріальні постаті схожі на привидів, відображення іншого часу. Одна з тем роботи – межа, за якою закінчується безтурботність і повільно починається відповідальність. Під час спекотної погоди плескіт і біг води різко стихає, і тоді річка змінює своє обличчя. Це явище, яке стає все більш поширеним і чітко вказує на те, що може чекати на нас попереду.

ENG

Tomasz Bielak, “Splash”

In this mural by Tomasz Bielak, a group of boys – children teetering on the edge of adolescence – frolic in the river. The scene, evoking memories of childhood, was placed directly on the bank of the Bystrzyca river, atop a hydrotechnical structure containing the water. Its form dictated the composition of the painting.

The artwork seamlessly integrates into the surrounding environment; the real river is transformed into a graphic representation just above the water’s surface. The serene essence of the painting is accentuated by the title “splash”, mimicking the sound of water being disturbed, of bodies diving in. However, the painting’s meaning is ambiguous. The location where the mural resides is unsuitable for swimming; in fact, it poses dangers. Pollution in the river and societal discomfort with public nudity and immersion prohibit swimming; that’s what swimming pools are for in today’s world.

Bathing is a recurring theme in art history, often portrayed in various contexts. Today, we gaze upon old paintings with a yearning for untouched nature and a sense of regret. Bielak’s mural also evokes a feeling of nostalgia tinged with unease. The white, almost ethereal figures resemble ghosts, reflecting a different era. One of the underlying themes of the artwork is the boundary where carefree abandon transitions into responsibility. The splashes and ripples of the water subside dramatically during warm weather, and the river alters its visage. This phenomenon is increasingly common, offering a glimpse of what the future may hold.

Dofinansowano ze środków Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego pochodzących z Funduszu Promocji Kultury – państwowego funduszu celowego